Зінаїда Серебрякова (1884–1967) – українська художниця. Народилася 1884 року в родинному маєтку Нескучне (нині Харківська область), була шостою дитиною у родині. Родовід Зінаїди походить від знаменитої династії скульпторів, архітекторів і художників Бенуа-Лансере. Батько Євген Олександрович Лансере — відомий скульптор-анімаліст. Мати Катерина Миколаївна Бенуа–Лансере займалася графікою й живописом. Рідний дід Микола Леонтійович Бенуа — відомий архітектор, академік і професор архітектури Імператорської академії мистецтв. Брати: Євген Євгенович Лансере (1875—1946) — визнаний графік і живописець та Микола Євгенович Лансере (1879—1942) — відомий архітектор і художник.
1886 родина переїхала до Санкт-Петербурга в будинок Бенуа. 1900 року закінчила Коломенську жіночу гімназію та вступила до художньої школи. Навчалась у класі І.Рєпіна, проте залишила школу після місяця навчання в зв’язку з тимчасовим її закриттям після відходу з неї Рєпіна. У 1902—1903 мандрувала разом з матір’ю та двома сестрами Італією, знайомилася з творами класичного живопису й сама писала картини. У 1903—1905 вивчала художню майстерність у відомого художника-портретиста О. Браза в Санкт-Петербурзі. У 1905—1906 навчалась в Академії Ґранд-Шомьєр у Парижі.
1905 року вийшла заміж за інженера Б. Серебрякова, двоюрідного брата. У 1911 художниця вступила до товариства «Світ мистецтва». Її картини відрізнялися від творів інших членів групи простими сюжетами, гармонією і пластичністю.1914—1917 — період розквіту її творчого й особистого життя. У грудні 1917 через пограбування поміщиків родина Серебрякових переїхала до Змієва. 1919 року Серебрякова переселилася у Харків. У січні-жовтні 1920 працювала в Харківському археологічному музеї, де виконувала замальовки експонатів. У грудні 1920 сім’я переїхала до Петрограда. У 1924 році 14 полотен Серебрякової з успіхом демонструвались на виставці в Нью-Йорку. У серпні 1924 року мисткиня виїхала до Франції. У 1947 отримала французьке громадянство.
Померла Зінаїда Євгенівна 1967 в Парижі.